Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР)

Post date: Mar 3, 2014 10:16:41 PM

Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) - розлад, що виникає в результаті перебування в екстремальних ситуаціях (катастрофи, бойові дії, тортури, згвалтування і ін.) і що характеризується повторними епізодами переживання обставин цієї ситуації, зниженням рівня емоційного реагування і дисфоричним збудженням. Це порівняно „молодий” розлад, визнаний Всесвітньою Організацією Охорони здоров’я у 1980 році.

У ситуаціях катастроф у багатьох пацієнтів залишаються тривалі наслідки, але у деяких вони настільки тривалі й серйозні, що впливають на здоров'я і являють собою хворобливий стан. Як правило, події, викликають страх, безпорадність, жах. До цих обставинам належать ситуації, коли у самої людини виникають серйозні тілесні ушкодження або є загроза його життю або коли людина стала свідком серйозних травм, небезпеки смертельного результату або загибелі інших людей.

Поширеність становить 8%, захворюваність за 12-місячний період близько 5%. Частота - 0,5% чоловіків і 1,2% жінок. Спостерігають у 50—80% осіб, що залишилися в живих після катастроф.

Як правило, у пацієнтів спостерігаються часті мимоволі виникаючі напливи спогадів, повторні програвання травмуючої ситуації. Часті кошмарні сновидіння з вмістом травматичної події. Значно рідше бувають короткочасні діссоціативні розлади, коли події раніше перенесеної травми сприймаються як ті, що відбуваються в даний час (флешбек), іноді при цьому пацієнт реагує так, як ніби він знаходиться в реальній ситуації травматичної події (наприклад, виття пожежної сирени може викликати сприйняття того, що пацієнт знаходиться в районі бойових дій, і змусити його шукати укриття або лягти на землю для захисту).

Такий пацієнт уникає стимулів, пов'язаних з травмою, і часто відчуває емоційне заціпеніння і бездіяльність у повсякденній діяльності. Іноді початок захворювання відстрочено, симптоми проявляються лише через місяці і навіть роки після травматичного події. При тривалості більше 3 місяців ПТСР вважається хронічним. У пацієнтів з хронічним ПТСР часто зустрічаються депресія, інші тривожні розлади, залежності від психоактивних речовин, може бути виражене почуття провини за свої дії під час екстремальної ситуації або вина за те, що вижив, коли інші не врятувалися.

При відсутності лікування вираженість симптомів хронічного ПТСР часто зменшується, але повністю симптоматика не редукується. У деяких пацієнтів тяжкість симптомів настільки виражена, що вони практично інвалідизовані.

Основним методом лікування ПТСР є психотерапія. Досить ефективною формою психотерапії є експозиційна, яка включає експозицію ситуацій, яких пацієнт уникає через страх, що вони можуть викликати спогади про травму. Важливе значення має підтримуюча психотерапія. Лікарі, психотерапевти, психологи повинні проявляти емпатію і симпатію, розпізнаючи і визнаючи душевний біль пацієнта і реальність травматичних подій. Лікарям також необхідно підтримувати пацієнтів за допомогою поведінкової десенсибілізації і навчання технікам контролю тривоги. За наявності у пацієнта «почуття провини вижив» корисна психотерапія, спрямована на допомогу в розумінні та зміні зайво самокритичного ставлення пацієнта до себе самого.

Медикаментозна терапія також ефективна, особливо з використанням антидепресантів, анксіолітиків, коректорів поведінки.

Підготувала асистент кафедри нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С.М. Савенка, к.мед.н. Юрценюк О.С.