Тренінг на тему «Профілактика емоційного вигорання»
Post date: Nov 5, 2013 6:17:18 AM
Шановні колеги!
Запрошуємо Вас узяти участь у тренінгу на тему «Профілактика емоційного вигорання», що підготовлений співробітниками МПЦ.
Емоційне вигорання – стан, що характеризується наростаючим емоційним виснаженням, зазвичай спричиненим професійною діяльністю людини. Лікарі та педагоги належать до групи ризику, оскільки їм доводиться багато спілкуватись з різними людьми і режимі великого емоційного навантаження та в напруженому ритмі. Синдром емоційного вигорання – це свого роду захист, який виявляється у формі часткового або навіть повного «вимикання» емоцій у відповідь на шкідливі для психіки впливи. Це неминуче позначається і на фізичному самопочутті, і на психічному стані, і на соціальному функціонуванні професіонала.
Симптоми, з яких складається синдром професійного вигорання
Їх умовно можна поділити на три основні групи: психофізичні, соціально-психологічні і поведінкові.
До психофізичних симптомів належать:
· почуття постійної втоми не тільки по вечорах, але і зранку, відразу ж після сну;
· відчуття емоційного і фізичного виснаження;
· зниження сприйнятливості і реактивності на зміни зовнішнього середовища (відсутність реакції цікавості та страху);
· загальна астенізація (слабкість, зниження активності і енергії);
· часті безпричинні головні болі, постійні розлади шлунково-кишкового тракту;
· різка втрата чи різке збільшення ваги;
· повне чи часткове безсоння (швидке засинання і відсутність сну рано вранці, починаючи з 4 год., або ж навпаки, нездатність заснути до 2-3 год. ночі і «важке» пробудження вранці, коли потрібно вставати на роботу);
· постійний загальмований, сонливий стан і бажання спати протягом усього дня;
· задишка або порушення дихання при фізичному чи емоційному навантаженні;
· помітне зниження зовнішньої і внутрішньої сенсорної чутливості: погіршення зору, слуху, нюху і дотику, втрата внутрішніх, тілесних відчуттів.
До соціально-психологічних симптомів належать:
· байдужість, нудьга, пасивність і депресія (знижений емоційний тонус, почуття пригніченості);
· підвищена дратівливість на незначні, дрібні події – часті нервові «зриви» (вибухи невмотивованого гніву чи відмова від спілкування, «втеча у себе»);
· постійне переживання негативних емоцій, для яких у зовнішній ситуації причин немає (почуття провини, невпевненості, образи, підозри, сорому);
· почуття неусвідомленого занепокоєння і підвищеної тривожності (відчуття, що «щось не так, як треба»);
· почуття гіпервідповідальності і постійний страх, що щось «не вийде» чи з чимось не вдасться впоратися;
· загальна негативна установка на життєві і професійні перспективи (типу «Як не намагайтеся, все одно нічого не вийде»).
До поведінкових симптомів належать:
· відчуття, що робота стає все важчою і важчою, а виконувати її – все складніше і складніше;
· співробітник помітно змінює свій робочий режим дня (рано приходить на роботу і пізно йде або, навпаки, пізно приходить на роботу і рано йде);
· незалежно від об’єктивної необхідності, працівник постійно бере роботу додому, але вдома її не робить;
· керівник відмовляється від прийняття рішень, формулюючи різні причини для пояснень собі й іншим;
· відчуття, що все марно, зневіра, зниження ентузіазму стосовно роботи, байдужість до результатів;
· невиконання важливих, пріоритетних завдань і «застрягання» на дрібних деталях, витрата більшої частини робочого часу на погано усвідомлюване чи неусвідомлюване виконання автоматичних і елементарних дій;
· дистанціювання від співробітників і клієнтів, підвищення неадекватної критичності;
· зловживання алкоголем, різке зростання викурених за день цигарок, вживання наркотиків.
Якщо Ви знаходити у поданих переліках ознаки, характерні для вас у даний час, варто перевірити, чи не стали Ви жертвою синдрому емоційного вигорання. Емоційне вигорання – не вирок. Це стан, який можна і подолати, і попередити. Вміння це робити – складова професіоналізму для фахівців, що працюють з людьми. Ми радо поділимось з Вами нашими знаннями і надамо необхідну допомогу.
Запрошуємо співробітників професорсько-викладацького складу БДМУ. Тренінг проводитиметься у позаурочний час у приміщенні медико-психологічного центру (вул.Червоноармійська, 3, аудиторія № 11) психологом-консультантом Пендерецькою Оксаною Михайлівною. Дати проведення тренінгу у листопаді будуть узгоджені додатково за надходженням заявок. Запис на участь за телефоном 90-20-23 або електронною поштою mpc@bsmu.edu.ua